Продуктивність праці VS заробітна плата (що замовчує влада)

werwolfs 12.10.2010 в 17:07

Весь час і за будь-яку владу українцям закидають про невідповідність швидкості зростання заробітної плати та зростанням продуктивності праці. Про це кажуть західні фонди, науковці, представники міністерства праці і решта можновладців. Нібито все воно так, навіть, підручники з економіки кажуть теж саме.

Продуктивність праці - це плодотворність, ефективність витрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції. Зростання продуктивності праці означає збільшення кількості продукції, виробленої в одиницю часу, або економії робочого часу, затраченого на одиницю продукції.

Заробітна плата - винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Або, якщо коротко:

Продуктивність праці – кількість продукції до одиниці робочого часу (кількість часу до одиниці продукції)

Заробітна плата – винагорода за витрачений час.

Нібито все правильно. Зв'язок між продуктивністю праці і заробітною платою найщільніший і відбувається через витрачений час. А, відповідно, праві й всі ті можновладці, що закидають українським робітникам.

То що ж тобі не так? – скажете ви.

А "не так" мені те, що заробітна плата, окрім того, що є винагородою за витрачений час, одночасно з цим має і іншу функцію – забезпечити працівника засобами для відновлення працездатності, а його утриманців засобами для існування. Іншими словами, заробітна плата повинна відповідати прожитковому рівню для працездатної особи. А з цим проблеми в Україні. Офіційно мінімальна заробітна плата дорівнює прожитковому мінімуму і становить з 1.10.2010р. 907грн.

МІНІМАЛЬНИЙ СПОЖИВЧИЙ БЮДЖЕТ – забезпечує нормальне відтворення робочої сили працездатних і нормальну життєдіяльність непрацездатних громадян. Цей показник відображає нижчу межу ціни робочої сили, яка дає змогу підтримувати здоров’я і працездатність людини на нормальному рівні, що відповідає вимогам фізіології. (http://slovopedia.org.ua/51/53404/362674.html)

Це так, преамбула. Щодо суті то…

Як повідомляє офіційна українська статистика, за останні 9 років існування незалежної України маємо такі індекси

4827999e13d5.jpg

Що можна сказати аналізуючи надані індекси?

1)                           Якщо окремо розглядати індекси фізичного обсягу виробництва та середньої заробітної плати то керманичі нібито праві: виробництво зросло на 71,7% з 2000 до 2008 р. (початок кризи) а заробітна платня аж (!) на 685%. Але звернувши увагу на індекси чисельності штатних працівників та частки витрат на заробітну плату у випуску можна помітити, що чисельність працівників постійно знижується а витрати на робочу силу залишаються майже незмінними. А це означає, що зростання середньої заробітної платні відбувається пропорційно (!) дорожчанню  решти ресурсів виробництва. Навіть більше, можна стверджувати, вартість робочої сила зростає повільніше за решту ресурсів. А це означає не що інше, як зубожіння населення.

2)                           Навіть відкинувши решту і залишивши лише індекс частки витрат на заробітну плату у випуску, можна побачити підтвердження попереднього висновку. Як можна побачити з графіку, частка витрат на робочу силу має стійку тенденцію до зменшення. Наявні "сплески" у 2001, 2005 та 2008 роках "припадають" на післявиборчі роки, після яких тенденція до зменшення частки витрат на заробітну  плату у випуску відновлюється. Отже, на мою думку, маю підстави стверджувати, що швидкість зростання інтенсивності праці не відповідає  швидкості зростання заробітної плати. Інтенсивність праці зростає швидше за заробітну плату, і закиди можновладців не відповідають дійсності.

Чому маючі перед очима однакові дані я отримав висновок протилежний світовій науці, фондам, міністерству економіки України, віцепрем'єру  з економічних питань Тігіпко?

Відповідь доволі проста. В науці є цікавий припис "При інших рівних умовах", про який "забувають" можновладці на виступах з закидами до українського народу. А відносно економіки (України і не тільки) цей припис означає відсутність (або ду-у-у-же повільна) інфляція. Іншими словами, можновладці, фонди, і решта небажаючих підвищувати заробітну платню були б праві тільки в одному  випадку – заробітна плата є єдиною вагомою змінною  в економіці країни.

І на завершення. Чому я надав визначення терміну "мінімальний споживчий бюджет", який нібито не стосується заявленої теми?

Тільки тоді і якщо мінімальна заробітна плата буде дорівнювати мінімальному споживчому бюджетові з'являється сенс ставити  інтенсивність паці на перше місце при прийнятті рішень щодо збільшення рівня мінімальної заробітної плати. До цього моменту будь-яку спробу дорікати народу закидами про надто швидке зростання заробітної платні потрібно розглядати як умисну маніпуляцію і свідоме знищення населення країни.

 П.М.: До написання цієї статті мене спонукав жвавий виступ пана Тігіпка на Свободі Слова (ICTV) декілька тижнів тому.


Werwolf 12/10/2010

{ 18 Комментариев }